плутанина – Корній Чуковський

занявкали кошенята:
«Набридло нам нявкати!
Ми хочемо, як поросята,
хрюкати!»

А за ними і каченята:
«Не бажаємо більше крякать!
Ми хочемо, як жабенята,
Квакать!»

свинки занявкали:
Мяу, нявкати!

кішечки захрюкали:
Oink, Oink, Oink!

качечки заквакали:
KBA, сушильний, сушильний!

курочки закрякали:
Кря, кря, кря!

Горобці стрибнули
І коровою замукав:
Му-у-у!

прибіг ведмідь
І давай ревіти:
Ку-ка-ре-ку!
І зозуля на суку:
«Не хочу кричати куку,
Я собакою залаю:
Гав, гав, гав!»

тільки зайченя
був паинька:
Він не мяв
І не хрюкав -
Под капустою лежал,
Як і заячі лопотів
І звіряток нерозумних
умовляв:

«Кому велено чірікать -
Чи не муркоче!
Кому велено муркотіти -
Чи не цвірінькають!
Не бувати вороні коровою,
Чи не літати жабенятам під хмарою!»

Але веселі звірята -
Поросята, ведмежата -
Дужче пустують,
Зайця слухати не хочуть.
Риби по полю гуляють,
Жаби по небу літають,

Миші кішку зловили,
У мишоловку посадили.

І лисиці
взяли сірники,
До моря синього пішли,
Море синє запалили.

Море полум'ям горить,
Вибіг з моря кит:
«Ей, пожежні, біжіть!
Допоможіть, допоможіть!»

довго, довго крокодил
Море синє гасив
пирогами, і млинцями,
І сушеними грибами.

Вдавалися два курчонка,
Поливали з бочки.

Припливали два йоржа,
Поливали з ковша.

вдавалися жабенята,
Поливали з цебра.

гасять, гасити - не гасити,
Заливають - його не заллють.

Тут метелик прилітала,
крильцями помахала,
Стало море потухати -
І згасло.

Ось зраділи звірі!
Засміялися і заспівали,
вушками заплескали,
ніжками затупотіли.

Гуси почали знову
Як і гусячому кричати:
Га-га-га!

кішки замуркотав:
Мур мур мур!

птахи зацвірінькали:
Гнилий!

коні заіржали:
Я-я-я!

Мухи зажужжали:
Ж-ж-ж!

Лягушата квакают:
Ква-ква-ква!

А каченята крякають:
Кря-кря-кря!

Поросята хрюкают:
Хрю-ойк-ойнк!

Мурочка колишуть
милу мою:
Bayuşkï збагачення!
Bayuşkï збагачення!

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Пушкін