Не питай, за чим сумній думою
Среди забав я часто омрачен,
За ніж на все підносив погляд похмурий,
За чим не милий мені солодкого життя сон;
Не питай, за чим душею охолов
Я розлюбив веселу любов
І нікого не називаю милою -
Хто раз любив, вже не полюбить знову;
Хто щастя знав, вже не впізнає щастя.
На короткій мить блаженство нам дано:
від юності, від млостей і сладострастья
Залишиться зневіру одне ...
