Подруга днів моїх суворих,
Голубка застаріла моя!
Одна в глушині лісів соснових
давно, давно ти чекаєш мене.
Ти під вікном своєї світлиці
горюєш, ніби на годиннику,
І зволікають щохвилини спиці
В твоїх наморщенних руках.
Дивишся в забуті вороти
На чорний віддалену колію:
туга, передчуття, турботи
Тіснять твою повсякчас груди.
Те здається тобі….
Дуже класні вірши 😘😍🤩