Зимова дорога

Крізь хвилясті тумани
пробирається місяць,
На сумні галявини
Ллє сумно світло вона.

По дорозі зимової, нудною
Трійка хорт біжить,
дзвіночок співзвучний
утомливо гримить.

Щось чується рідне
У довгих піснях візника:
Те буяння удалое,
Те серцева туга ......

ні вогню, ні чорної хати,
Глушину і сніг ... На зустріч мені
Тільки версти смугасті
Попадаются одне…

нудно, сумно ... завтра, Ніна,
Завтра до милої повернувшись,
Я забуду біля каміна,
Загляжусь не наглядясь.

Голосно стрілка годинна
Мірний коло свій зробить,
І, докучних видаляючи,
Північ нас не розлучить.

сумно, Ніна: шлях мій нудний,
Дрімаю смолкнул мій ямщик,
дзвіночок однозвучен,
Отуманен місячний лик.

Оцініть:
( 9 оцінок, середнє 4.67 з 5 )
Поділіться з друзями:
Олександр Пушкін
Залиш свій коммент 👇

  1. ььь

    Читайте пу
    шкина

    відповісти
  2. Мадіна ☺️

    Вірші нормально мені дуже сподобалося 😍

    відповісти