Крізь хвилясті тумани
пробирається місяць,
На сумні галявини
Ллє сумно світло вона.
По дорозі зимової, нудною
Трійка хорт біжить,
дзвіночок співзвучний
утомливо гримить.
Щось чується рідне
У довгих піснях візника:
Те буяння удалое,
Те серцева туга ......
ні вогню, ні чорної хати,
Глушину і сніг ... На зустріч мені
Тільки версти смугасті
Попадаются одне…
нудно, сумно ... завтра, Ніна,
Завтра до милої повернувшись,
Я забуду біля каміна,
Загляжусь не наглядясь.
Голосно стрілка годинна
Мірний коло свій зробить,
І, докучних видаляючи,
Північ нас не розлучить.
сумно, Ніна: шлях мій нудний,
Дрімаю смолкнул мій ямщик,
дзвіночок однозвучен,
Отуманен місячний лик.
Читайте пу
шкина
Вірші нормально мені дуже сподобалося 😍