нереїда

Серед зелених воля, лобзающих Тавриду,
На світанку я бачив Нереїду.
Прихований меж дерев, ледь я смів дихнути:
Над ясною росою - напівбогинею груди
Млада, білу як лебідь, підіймаються
І піну з уласов струею вичавлювала.

всі вірші (зміст за алфавітом)