“Хоч втім він поет неабиякий,
Емілія людина порожній”.
– “Та ти що сповнений, блазень ошатний?
А, розумію: сам собою:
Ти сповнений погані, милий мій!”
“Хоч втім він поет неабиякий,
Емілія людина порожній”.
– “Та ти що сповнений, блазень ошатний?
А, розумію: сам собою:
Ти сповнений погані, милий мій!”
