Нехай навіть змішані серця,
Твоєї кордоном я не стану,
І від тебе як від ганку
Отпрянувшей в ніч галявина.
Про, моторошно жінкою йти!
І знає цих ходів доля
Перетворена в дорозі
Землі остання співучість.
Нехай навіть змішані серця,
Твоєї кордоном я не стану,
І від тебе як від ганку
Отпрянувшей в ніч галявина.
Про, моторошно жінкою йти!
І знає цих ходів доля
Перетворена в дорозі
Землі остання співучість.