Довго ль мені гуляти на світі
То в колясці, то верхом,
То в кибитці, то в кареті,
То в возі, то пішки?
Не в спадкової барлозі,
Чи не серед отческому могил,
На великий мені, знати, дорозі
Померти господь судив,
На камінні під копитом,
На горі під колесом,
Іль в рові, водою розмитому,
Під розібраним мостом.
Іль чума мене підчепить,
Іль мороз закостенівши,
Іль мені в лоб шлагбаум вліпить
неспритні інвалід.
Іль в лісі під ніж лиходієві
Потрапляючи в стороні,
Іль з нудьги близько
Де-небудь в карантині.
Довго ль мені в тузі голодної
Пост мимовільний дотримуватися
І телятиною холодної
Трюфлі Яру поминати?
Чи то справа бути на місці,
За Мясницькій роз'їжджати,
Про селі, про наречену
На дозвіллі думати!
Чи то справа чарка рому,
вночі сон, вранці чай;
Що ви працюєте, братці, будинки!..
Ну, пішов же, поганяй!..
